gallery/attachments-Logo-Bezymyannyy

Державне агенство лісових ресурсів України

Календари на любой год - Календарь.Юрец.Ру

ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО " ОСТЕРСЬКИЙ ВІЙСЬКОВИЙ ЛІСГОСП"

    Справа вибрана поважна

  Ліс ростить і зберігать.

  Цінність  лісу неосяжна

  Треба всім запам`ятать.

  А попереду, ми знаєм,

  Не зухвало завіряєм,

  Всіх чекає-ліс без краю

  Як багатство і окраса   

  краю.

  Остерський військовий лісгосп був організований в 1950 році на базі лісів Остерської і Карпилівської лісових дач площею 10452 га. В 1957-1958 р.р. до площі лісгоспу включено 10486 га лісів суміжних землекористувачів. Загальна площа складала 20938 га. За період з 1961 року по 1975 рік до складу лісгоспу було прийнято 146 га земель, і площа складала 21084 га. За ревізійний період площа лісгоспу зменшилась на   4464 га.

  З 1993 року засноване (наказ МОУ № 235 від 10 жовтня 1993 року) Державне підприємство "Остерський військовий лісгосп " Міністерства оборони України. Відповідно до наказу Міністра оборони України № 445 від 09.09.2008 року перейменоване у державне підприємство “Остерський військовий лісгосп”.

  На теперішній час загальна площа військового лісгоспу складає 16617 га.

  Місце знаходження підприємства:17024, Чернігівська обл., Козелецький район, смт. Десна, вул. Гнідаша 2.

  Підприємство створено з метою управління закріпленим державним лісовим фондом, для всебічного розвитку лісового господарства і лісопромислового виробництва, збереження і примноження лісів, підвищення їх продуктивності, створення захисних насаджень, а також своєчасне відновлення лісів на основі широкого використання науково-технічних досягнень, передового досвіду, задоволення потреб  в лісопродукції та продукції деревообробної промисловості.

  Згідно лісорослинного районування територія лісгоспу відноситься до зони Українського Полісся. Клімат району розташування лісгоспу характеризується м’якою зимою, теплим літом і значною кількістю атмосферних опадів.Територія лісгоспу за характером рельєфу є рівнинною,географічна карта її  забарвлена у зелений «колір життя», бо  саме  ліси володарюють на безмежних просторах,  уособлюючи і красу, і славу, і гордість землі Чернігівської 

 З півдня до півночі, зі сходу до заходу, через віки і  покоління лине у Всесвіт їхній зелений гомін. Як заповіт і нинішнім, і майбутнім господарям Чернігівського краю — зберегти і примножити неоціненні  багатства зеленої скарбниці  — її лісів.

 Бо, як стверджують експерти Продовольчої та Сільськогосподарської організації ООН (ФАО),  загальносвітовий розвиток  лісового господарства може прискорити вихід із глобальної економічної кризи. За підрахунками цих авторитетних експертів, за належного догляду лісове господарство світу здатне забезпечити створення  10 мільйонів робочих місць, скоротити масштаби бідності, суттєво поліпшити екологічну ситуацію на планеті, запобігти виснаженню лісових ресурсів навіть при нарощуванні виробництва деревинних матеріалів. Понад 400 мільйонів людей на нашій планеті вже так чи інакше причетні до лісу.

 Звичайно, лісове господарство Чернігівщини – це маленька клітина в організмі  лісового господарства планети, але і в ній відтворюється вся сукупність проблем світового лісового господарства.

  Лісова галузь Чернігівщини – це реальний сектор економіки, що має значний матеріально-технічний, науковий і кадровий потенціал, який стовідсотково належить державі і цим  підносить її економіку на належну висоту. Лісистість Чернігівської області вже сягає 20,7 відсотка. А це — лідируюче місце серед лісових господарств України. Якщо ж враховувати те, що ліси за своїм призначенням у значній мірі виконують водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі та інші функції і мають обмежене експлуатаційне значення, то стає зрозумілим, наскільки неоціненним є багатство зеленої скарбниці Чернігівщини.

Як засвідчує наука, ліс виконує 65 життєзабезпечуючих функцій. На першому місці, звичайно, його здатність захищати від водної і вітряної ерозії ґрунти і, як зіницю ока, оберігати чисті води наших річок. Адже без лісу вони б втратили назавжди свою швидкоплинну силу.

 Чернігівський ліс – особливий не тільки тому, що він неповторний, а  ще й тому, що саме про нього можна сказати, що він – ліс-батько. З давніх-давен його справді батьківські турботи виявляються повсякчас. Життєстверджуючою силою вони захищали цілі покоління поліщуків від голоду і холоду, від зайд-чужинців, від пошестей і хвороб, натомість даруючи  людям свою багатющу фауну і флору,  чисті повітря та воду. Тож і прийдешні покоління жителів Сіверського краю не будуть обділені  піклуванням нашого батька-лісу.Бо дорогого варта турбота лісів, скажімо, про здорову атмосферу. Адже сучасна індустрія, транспорт, енергетика  поглинають  кисню у 15 разів  більше, ніж усе живе на Землі! Рятує те, що лише один гектар деревостою виділяє за рік чотири тонни кисню, поглинаючи  п ять тонн вуглецю! Якщо врахувати, що чернігівський ліс загалом вкриває майже 740 тисяч гектарів, то й справді ми дихаємо найчистішим повітрям  виключно завдяки безперебійній роботі  «фабрики кисню» — наших лісів. Це особливо важливо для Чернігівщини, яку не обійшли тяжкі наслідки Чорнобильської катастрофи.

  Характерно, що екологічна цінність  лісів набагато більша від вартості деревини та продукції з неї. Наші ліси – це справжні оазиси здоров я, де кожна  деревна порода – не лише унікальний творець, а ще й охоронець природи і життя. Бо має свою біографію, свою історію, свою «терапію» — той лікувально-профілактичний потенціал, який безпосередньо служить людині.

  Так, чернігівські ліси неповторні! Не можна не помітити зміни рослинності північної зони  лісів на флору південного лісостепу. Високі «корабельні» або, як їх називають, бонітетні сосни північних районів поступаються насадженням лісостепу – дібровам, березовим гаям. Ніби ковані з міді, високі і прямі, мов струни, сосни передають силу своїх оберегів землі, повітря і вод іншим породам – кремезним дубам, струнким березам,  крислатим кленам і липам.

  Якщо звернути увагу на порідність деревостою, то сосна в показнику лісистості посідає домінуюче місце – 60 відсотків від загальної площі чернігівського лісу. А от дуб височіє лише  на семи відсотках лісової території, береза – трохи більше, ніж на  десяти, інші породи деревостою загалом займають 15 відсотків лісу з  перевагою кленових порід, липи і вільхи. У чагарниках, що подекуди обступають затишні лісові галявини, переважають горобина і калина,  які зачаровують своєю красою пізньої осінньої або зимової пори. Не відвести очей від неземної краси, коли червоною заполоччю калини й горобини осінь «вишиває» на білому полотні березових гаїв свої чарівні візерунки…

  Батько- ліс в усі часи був не лише рятівником та охоронцем життя на нашій рідній землі, не лише ресурсним джерелом у сфері матеріального виробництва, а  ще й надійним вихователем підростаючого покоління в дусі відданості Батьківщині, спадкоємності трудової і ратної слави старших поколінь.