gallery/attachments-Logo-Bezymyannyy
Календари на любой год - Календарь.Юрец.Ру

 Боротьба з короїдом триває за допомогою

антрактивних пасток з феромонами

           Ліс – це жива екосистема, яка розвивається за своїми законами. Якщо є якісь порушення розвитку,

 то це   відображається, зокрема, й у збільшенні  кількості  шкідників та хвороб. Відсутність дощів, посуха теж пливають   на поширення і розмноження шкідників і хвороб лісу, так само, як і пов’язані із

людською діяльністю   антропо-генні чинники. Насьогодні верхівковий короїд (лат. Ips acuminatus) є лідер серед  шкідників  лісу.

gallery/attachments-Image-1_3_photo-resizer.ru_photo-resizer.ru

                                                                                                                                       Фото зроблено Кулініч А.В. лісництво КАРПИЛІВСЬКЕ кв. 218 в.9

               За інформацією лісового відділу ДП «Остерський військовий лісгосп» площа уражених основних 

 насаджень у підвідомчих лісництвах  420 гектарів. Видимою ознакою ураження дерева верхівковим 

 короїдом є   зміна кольору хвої. Жовта означає, що вже формується нове покоління  короїда і  розпочався активний ріст   міцелію грибів. Рудою хвоя стане через 6-8 тижнів після зараження і це сигналізує, що синявою  вже охопле-   но щонайменше всю верхню  половину стовбура, а більшість жуків уже полетіла нищити наступні дерева. У разі   заселення на стовбури ще й інших  шкідників процес прискорюється.

gallery/attachments-Image-2_photo-resizer.ru

                                                                                                                                Фото зроблено Кулініч А.В. лісництво КАРПИЛІВСЬКЕ кв.218 в.9

                Але верхівковий короїд – це не єдине лихо. Після нього на сосни, як правило нападає

шестизубчатий     короїд. Цей жук має до п’яти поколінь  за рік,    полюбляє освітлені місця, він заселяє

нижню частину дерева і     заносячи спори грибів стовбур синіє знизу доверху 

gallery/attachments-Image-3

 На нашу думку, вилучати вражені шкідником дерева доцільно через два тижні після початку заселення короїда. Тут вагому роль відіграє  моніторинг і нагляд з   насадженнями ‒ починаючи від майстра лісу. Найголовніше у боротьбі із короїдом – вчасно його виявити, локалізувати наявні  вогнища заходами, які б запобігали його  подальшому поширенню.  Як природний метод боротьби зі шкідником та спосіб його обліку, лісівники   використо-нери із феромоном  (запахом), який  заманює комаху у пастку.  Здебільшого такі пастки

використовують для того,аби

фіксувати  початок та пік льоту комах-шкідників визначити їх

   кількість та зменшення   популяції.   На раніше обстежених лісових ділянках, де виявлено всихання

сосни      звичайної, з метою   дослідження   та боротьбм  з верхівковим короїдом, Остерським  військовим

держ-        лісгоспом    були закуплені та розвішані пастки для відлову шкідників.  У кожній   лійкоподібній пастці    розміщують феромонний диспенсер (ACUMODOR),  запах якого приваблює самця   верхівкового короїда.

gallery/attachments-Image-7

                                                                                         Фото зроблено Кулініч А.В. лісництво КАРПИЛІВСЬКЕ кв.218 в.

                    Це справді ефективний захід, але сам по собі він не дасть результату без загального  покращення стану лісу і профілактики. Потрібний  комплексний підхід. Ані   хижаки, ані птахи, ані комахи не можуть знизити чисельність короїдів, яка залежить переважно від   кількості доступного   для

заселення ними – ослаблених дерев. Феромонні пастки можуть  виловити мільйони жуків, але якщо у

насадженні несприятливі умови для  росту дерева,  короїд швидко збільшить чисельність розмножуючись,  бо збільшується трофність.

gallery/attachments-Image-8

                                                            Фото зроблено Кулініч А.В. лісництво КАРПИЛІВСЬКЕ кв.237 в.5

                    Верхівковий короїд також охоче селиться у порубкових залишках. Тому одним із методів  боротьби із   верхівковим короїдом є вчасно  спалені порубкові залишки. Країни-сусіди  переважно

їх подрібнюють. За   чинними українськими законами відводиться у суцільну санітарну  рубку лише вже  повністю всохлі і остаточно   згублені  шкідником насадження, при цьому необхідно організувати

комплексне обстеження із  залученням   спеціальної комісії, витратити час на  узгодження та

документальне   оформлення.Популяція короїду тим часом   збільшується в геометричній пропорції. Необхідно своєчасно вилучити з лісу заселені короїдом та приречені   на вмирання дерева ще

на стадії світло-  зеленої або жовтої хвої, коли якість деревини втрачена лише у   верхівці.

gallery/attachments-Image-11

Закордонний досвід:                

     Щорічно від хвороб і шкідників, із яких половина припадає на короїдів,у світі потерпають близько   35млга. лісів. 

      >В Білорусі влітку 2017 р. у зв’язку з масовим усиханням лісів на окремих територіях було введено режим надзвичайної ситуації природного  характеру і виконано   суцільні санітарні рубки на площі понад 20 тис. га.  Для захисту лісу було задіяно понад 5 тисяч чоловік, введено  тимчасову заборону на планові рубки, а усі  зусилля зосереджені на санітарних, для чого уся техніка лісгоспів передислокована в місця їхнього   проведення.  З відома президента країни скорочено терміни  оформле-ння  документів на проведення рубок, і  зняті обмеження на вибір  ділянки у соснових насадженнях, що всихають.   

Маючи гнучке законодавство, лісівники  європейських країн не перетворюють прийняття   важливих   рішень щодо захисту лісу від короїдів на бюрократичну тяганину з дозволами. Є проблема - негайно   вирішують.

     >У США та Канаді дійшли висновку, що хімічні засоби захисту лісу неефективні. Окрім високої

вартості, хімічна обробка не є вибірковою,  вона отруює все   середовище. Тому єдиним ефективним і безальтернативним методом    захисту лісу від комплексу шкідників і хвороб є  ліквідація осередків усихання.

  Фото зроблено Кулініч А.В. лісництво КАРПИЛІВСЬКЕ кв.218 в.9

                                                                                                        Підготував інформацію головний лісничий

                                                                                                        ДП «Остерський військовий лісгосп»
                                                                                                                                            Кулініч О.П.